різноголосий
РІЗНОГОЛО́СИЙ, а, е.
1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням.
У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (Панч, І, 1956, 308);
Перекликались різноголосими сиренами автомашини (Жур., Вечір.., 1958, 398).
2. Який звучить на різні голоси.
По майдану з краю в край покотилося різноголосе, гучне «ура» (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 355);
У залі стояв безладний різноголосий і різноязикий гомін (Кол., Терен.., 1959, 179);
// Негармонійний, незлагоджений (про спів, розмову і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-11)