1. Словник української мови в 11 томах

різноголосий

РІЗНОГОЛО́СИЙ, а, е.

1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням.

У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (Панч, І, 1956, 308);

Перекликались різноголосими сиренами автомашини (Жур., Вечір.., 1958, 398).

2. Який звучить на різні голоси.

По майдану з краю в край покотилося різноголосе, гучне «ура» (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 355);

У залі стояв безладний різноголосий і різноязикий гомін (Кол., Терен.., 1959, 179);

// Негармонійний, незлагоджений (про спів, розмову і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різноголосий — різноголо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різноголосий — див. різний Словник синонімів Вусика
  3. різноголосий — -а, -е. 1》 Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням. 2》 Який звучить на різні голоси. || Негармонійний, незлагоджений (про спів, розмову і т. ін.). Різноголосі птахи — те саме, що співочі птахи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різноголосий — РІЗНОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням. У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (П. Панч); Перекликались різноголосими сиренами автомашини (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  5. різноголосий — НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ (який не відзначається єдністю, узгодженістю дій, думок, звуків і т. ін.), НЕДРУ́ЖНИЙ, НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, НЕПОГО́ДЖЕНИЙ (не домовлений з ким-небудь); НЕЧІТКИ́Й (про роботу, діяльність, взаємодію тощо — незлагоджений, неузгоджений... Словник синонімів української мови