1. Орфографічний словник української мови

різноголосий

різноголо́сий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різноголосий — див. різний Словник синонімів Вусика
  2. різноголосий — -а, -е. 1》 Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням. 2》 Який звучить на різні голоси. || Негармонійний, незлагоджений (про спів, розмову і т. ін.). Різноголосі птахи — те саме, що співочі птахи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різноголосий — РІЗНОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням. У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (П. Панч); Перекликались різноголосими сиренами автомашини (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  4. різноголосий — НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ (який не відзначається єдністю, узгодженістю дій, думок, звуків і т. ін.), НЕДРУ́ЖНИЙ, НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, НЕПОГО́ДЖЕНИЙ (не домовлений з ким-небудь); НЕЧІТКИ́Й (про роботу, діяльність, взаємодію тощо — незлагоджений, неузгоджений... Словник синонімів української мови
  5. різноголосий — РІЗНОГОЛО́СИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням. У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (Панч, І, 1956, 308); Перекликались різноголосими сиренами автомашини (Жур. Словник української мови в 11 томах