різносторонній
РІЗНОСТОРО́ННІЙ, я, є.
1. Який охоплює різні сторони життя, діяльності, знання і т. ін.; багатогранний за змістом, значенням; різнобічний.
Чим ширший, різносторонніший буде круг його [поета] інтересів, чим багатший скарб його спостережень і почувань, тим більшим талантом будемо його вважати (І. Франко);
Борючись з бідою й не маючи часто-густо чого їсти, Франко з дивною енергією проявляє різносторонню діяльність на всіх шляхах літератури (М. Коцюбинський);
Як і Салтиков, Ів. Білик вважав, що складне завдання широкого й різностороннього зображення пореформеної дійсності під силу романові нового типу, в якому перед читачем постане широка картина сучасності (з навч. літ.);
// Різноманітний у своєму прояві.
Все своє життя, весь свій могутній різносторонній геній художника й поета, мислителя й борця Шевченко присвятив служінню народові, з надр якого він вийшов (з публіц. літ.).
2. Який має різноманітні інтереси, здібності, знання.
М. Максимович, феноменально різносторонній і глибокий вчений, літератор, стоїть у ряду найбільш універсальних мислителів не тільки України й Росії, а й усієї Європи (з наук. літ.).
3. мат. Сторони якого мають різну, неоднакову довжину.
Відносно довжини сторін вони [трикутники] бувають: різносторонні.., коли всі сторони різної довжини, і рівнобедрені (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)