різнотонний
РІЗНОТО́ННИЙ, а, е.
Який відрізняється від іншого (інших) тоном, звучанням.
Легенький, теплий вітерець доносив цілу гаму різнотонних звуків (Я. Качура);
Струмує вода, безліч ключів б'є, чистих, різнотонних, що зливаються в єдину, тиху й співучу музику води (О. Гончар);
// Створюваний звуками різних, неоднакових тонів.
Ховаючи голову в сніг, я чую, як повітря наповнюється різнотонним виттям (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)