різнотонний

РІЗНОТО́ННИЙ, а, е. Який відрізняється від іншого (інших) тоном, звучанням.

Легенький, теплий вітерець доносив цілу гаму різнотонних звуків (Кач., Вибр., 1947, 44);

Струмує вода, безліч ключів б’є, чистих, різнотонних, що зливаються в єдину, тиху й співучу музику води (Гончар, Тронка, 1963, 171);

// Створюваний звуками різних, неоднакових тонів.

Ховаючи голову в сніг, я чую, як повітря наповнюється різнотонним виттям (Багмут, Записки.., 1961, 113).

Значення в інших словниках

1. різнотонний — різното́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. різнотонний — -а, -е. Який відрізняється від іншого (інших) тоном, звучанням. || Створюваний звуками різних, неоднакових тонів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різнотонний — РІЗНОТО́ННИЙ, а, е. Який відрізняється від іншого (інших) тоном, звучанням. Легенький, теплий вітерець доносив цілу гаму різнотонних звуків (Я.  Словник української мови у 20 томах