ріпник

РІПНИ́К, а́, ч., заст.

Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.).

Тут гнули свою спину і сивіли на роботі знедолені ріпники (В. Кучер);

Оспівані ще Франком ріпники навіть гадки не мали, яку небезпеку лишають своїм нащадкам у вигляді порожніх нафтових колодязів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ріпник — Ріпник: — копач ропи, неочи- щеної нафти [VIII] — робітник на нафтових промислах [21] — робітник у нафтових шахтах [II,IV] — робітник у нафтовому промислі [V] — робітник-шахтар, що працює на добуванні нафтової ропи (неочищеної нафти) [I]  Словник з творів Івана Франка
2. ріпник — ріпни́к іменник чоловічого роду, істота робітник, який видобував нафтову ропу іст.  Орфографічний словник української мови
3. ріпник — [р'іпник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў  Орфоепічний словник української мови
4. ріпник — -а, ч., заст. Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ріпник — РІПНИ́К, а́, ч., заст. Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.). Тут гнули свою спину і сивіли на роботі знедолені ріпники (Кучер, Дорога.., 1958, 159); У вересневі дні 1939 року збулася споконвічна мрія трудящих Західної України.  Словник української мови в 11 томах
6. ріпник — Ріпник, -ка м. Работникъ, добывающій нефть. Желех.  Словник української мови Грінченка