ріпник — Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

ріпник — Ріпник: — копач ропи, неочи- щеної нафти [VIII] — робітник на нафтових промислах [21] — робітник у нафтових шахтах [II,IV] — робітник у нафтовому промислі [V] — робітник-шахтар, що працює на добуванні нафтової ропи (неочищеної нафти) [I] Словник з творів Івана Франка
ріпник — ріпни́к іменник чоловічого роду, істота робітник, який видобував нафтову ропу іст. Орфографічний словник української мови
ріпник — -а, ч., заст. Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
ріпник — РІПНИ́К, а́, ч., заст. Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.). Тут гнули свою спину і сивіли на роботі знедолені ріпники (В. Кучер); Оспівані ще Франком ріпники навіть гадки не мали, яку небезпеку лишають своїм нащадкам у вигляді порожніх нафтових колодязів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
ріпник — РІПНИ́К, а́, ч., заст. Робітник у шахті, який видобував нафтову ропу (у 4 знач.). Тут гнули свою спину і сивіли на роботі знедолені ріпники (Кучер, Дорога.., 1958, 159); У вересневі дні 1939 року збулася споконвічна мрія трудящих Західної України. Словник української мови в 11 томах
ріпник — Ріпник, -ка м. Работникъ, добывающій нефть. Желех. Словник української мови Грінченка