ріпницький
РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до ріпни́к.
Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко);
// Належний ріпникові.
Ріпницькі хатини.
Словник української мови (СУМ-20)РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст.
Прикм. до ріпни́к.
Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко);
// Належний ріпникові.
Ріпницькі хатини.
Словник української мови (СУМ-20)