ріпницький

РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к.

Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (Мал., Битва, 1943, 76);

// Належний ріпникові.

Ріпницькі хатини.

Значення в інших словниках

1. ріпницький — ріпни́цький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. ріпницький — -а, -е, заст. Прикм. до ріпник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ріпницький — РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к. Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко); // Належний ріпникові. Ріпницькі хатини.  Словник української мови у 20 томах
4. ріпницький — Ріпницький, -а, -е Относящійся къ ріпнику.  Словник української мови Грінченка