1. Словник української мови в 11 томах

ріпницький

РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к.

Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (Мал., Битва, 1943, 76);

// Належний ріпникові.

Ріпницькі хатини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріпницький — ріпни́цький прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. ріпницький — -а, -е, заст. Прикм. до ріпник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріпницький — РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к. Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко); // Належний ріпникові. Ріпницькі хатини. Словник української мови у 20 томах
  4. ріпницький — Ріпницький, -а, -е Относящійся къ ріпнику. Словник української мови Грінченка