ріпницький

ріпни́цький

-а, -е, заст.

Прикм. до ріпник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріпницький — ріпни́цький прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. ріпницький — РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к. Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко); // Належний ріпникові. Ріпницькі хатини. Словник української мови у 20 томах
  3. ріпницький — РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к. Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (Мал., Битва, 1943, 76); // Належний ріпникові. Ріпницькі хатини. Словник української мови в 11 томах
  4. ріпницький — Ріпницький, -а, -е Относящійся къ ріпнику. Словник української мови Грінченка