ріпницький
Ріпницький, -а, -е
Относящійся къ ріпнику.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ріпницький — ріпни́цький прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- ріпницький — -а, -е, заст. Прикм. до ріпник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ріпницький — РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к. Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко); // Належний ріпникові. Ріпницькі хатини. Словник української мови у 20 томах
- ріпницький — РІПНИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до ріпни́к. Гуде ріпницьке коло, не спить гуцульська хата. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (Мал., Битва, 1943, 76); // Належний ріпникові. Ріпницькі хатини. Словник української мови в 11 томах