ріпникувати
РІПНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Працювати ріпником.
— Мій батько споконвіку ріпникував у Бориславі (Цюпа, На крилах.., 1961, 277).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ріпникувати — ріпникува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- ріпникувати — -ую, -уєш, недок., заст. Працювати ріпником. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ріпникувати — РІПНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Працювати ріпником. – Мій батько споконвіку ріпникував у Бориславі (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах