1. Словник української мови у 20 томах

ріпникувати

РІПНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст.

Працювати ріпником.

– Мій батько споконвіку ріпникував у Бориславі (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріпникувати — ріпникува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ріпникувати — -ую, -уєш, недок., заст. Працювати ріпником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріпникувати — РІПНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Працювати ріпником. — Мій батько споконвіку ріпникував у Бориславі (Цюпа, На крилах.., 1961, 277). Словник української мови в 11 томах