ріпникувати

РІПНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Працювати ріпником.

— Мій батько споконвіку ріпникував у Бориславі (Цюпа, На крилах.., 1961, 277).

Значення в інших словниках

1. ріпникувати — ріпникува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ріпникувати — -ую, -уєш, недок., заст. Працювати ріпником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ріпникувати — РІПНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Працювати ріпником. – Мій батько споконвіку ріпникував у Бориславі (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах