ріст
РІСТ, ро́сту, ч.
1. Дія за знач. рости́ 1–3.
Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Григорій Тютюнник);
Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом обсягу інформації, необхідної для планування і управління виробництвом (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що зріст 2.
Для повноти враження йому трохи не вистачає росту, – ростом він чи не найменший на факультеті, зате солідності хоч одбавляй (О. Гончар).
3. рідко. Висота тварин, дерев, рослин.
Як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати, свистати, – і знову регоче, коли вони до неї .. всі разом забелькочуть (Панас Мирний);
Дико ростуть [на Капрі] .. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (М. Коцюбинський).
4. заст. Відсотковий прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг.
Хто позичав у нього гроші, до усіх кинувся; в кого озьме [візьме] грішми, .. а росту і не пита, і не бере, хоч хто і дає (Г. Квітка-Основ'яненко);
Від часу позики пройшло вже більше трьох місяців, і він, Загнибіда, яко крамовий чоловік, позбувся росту не менш як на два карбованці (Панас Мирний).
Прибавля́ти / приба́вити ро́сту див. прибавля́ти.△ Гормо́н ро́сту див. гормо́н;
То́чка ро́сту див. то́чка.
◇ На весь (уве́сь) [по́вний, по́вен] зріст (ріст) див. зріст;
Ні з лиця́, ні з ро́сту див. лице́;
Піти́ в ріст див. піти́;
(1) Ро́стом під сте́лю – дуже високий.
Слідом за Борисом ввалився його вірний друг Валентин Сорока, ростом під стелю (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)