Словник української мови в 11 томах

ріст

РІСТ, ро́сту, ч.

1. Дія за знач. рости́ 1-3.

Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Тют., Вир, 1964, 397);

Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об’єму інформації, необхідної для планування і управління виробництвом (Знання.., 12, 1966, 2);

Десятиріччя перед революцією.. показує нам уже відкриті виступи і неухильний ріст пролетарської маси, ріст страйкової боротьби, ріст соціал-демократичної робітничої агітації, організації, партії (Ленін, 20, 1971, 166);

Виховуючи акторську молодь у комуністичному дусі, комсомольські організації багатьох театрів України роблять чимало для її творчого росту (Мист., 3, 1959, 10).

◊ Підніма́тися (підійма́тися) в ріст див. підніма́тися;

Піти́ в ріст див. піти́.

2. Те саме, що зріст 2.

Для повноти враження йому трохи не вистачає росту, — ростом він чи не найменший на факультеті, зате солідності хоч одбавляй (Гончар, Людина.., 1960, 16).

На весь (уве́сь) ріст — на всю довжину тіла.

— Руку! — скрикнула вона [Христя], випрямляючись на увесь ріст (Мирний, III, 1954, 286).

3. рідко. Висота тварин, дерев, рослин.

Як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати, свистати, — і знову регоче, коли вони до неї.. всі разом забелькочуть (Мирний, IV, 1955, 294);

Дико ростуть [на Капрі].. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (Коцюб., III, 1956, 333).

4. заст. Процентний прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг.

Хто позичав у нього гроші, до усіх кинувся; в кого озьме [візьме] грішми,.. а росту і не пита, і не бере, хоч хто і дає (Кв.-Осн., II, 1956, 132);

Від часу позики пройшло вже більше трьох місяців, і він, Загнибіда, яко крамовий чоловік, позбувся росту не менш як на два карбованці (Мирний, III, 1954, 61).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ріст — ріст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ріст — (людей) зріст, сов. висота; П. зростання, розвиток; ЗАП. лихва, відсоток.  Словник синонімів Караванського
  3. ріст — [р'іст] росту, м. (ў) рос'т'і  Орфоепічний словник української мови
  4. ріст — росту, ч. 1》 Дія за знач. рости 1-3). Підніматися в ріст. 2》 Те саме, що зріст 2). 3》 рідко. Висота тварин, дерев, рослин. 4》 заст. Процентний прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ріст — РІСТ, ро́сту, ч. 1. Дія за знач. рости́ 1–3. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Григорій Тютюнник)...  Словник української мови у 20 томах
  6. ріст — ВИСОТА́ (відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії), ВИСОЧИНА́, ВИШИНА́, РІСТ (про тварин і рослини) рідко, ЗРІСТ рідко (про тварин і рослини).  Словник синонімів української мови
  7. ріст — Ріст, ро́сту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)