рісочка

РІ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рі́ска.

[Микита:] Що це зо мною?.. У мене у грудях холоне!.. У очах світ темніє!.. Світи, світи, місяцю-зраднику! Я вмирати не хочу, не хочу!.. Води, хоч рісочку води!.. (Кроп., І, 1958, 119);

— Виручи. Сам же бачиш, який я тепер. Діти голодують… Хліба — ні рісочки. Картоплею живляться, і тієї не вдосталь… (Шиян, Баланда, 1957, 105).

◊ [Й] рі́сочки в ро́ті не було́ (не мав, не ма́ла і т. ін.); [Й] рі́сочки в рот не брав (не бра́ла і т. ін.) — зовсім нічого не їв (не їла і т. ін.).

— Ні, я так не можу… сили не стає… Скільки ж то день морились голодом… а сьогодні й рісочки в роті не було (Коцюб., І, 1955, 98);

— Люди скоро вечерятимуть, а я й рісочки в роті не мала… (Кучер, Голод, 1961, 55).

Значення в інших словниках

1. рісочка — рі́сочка іменник жіночого роду капелька, росинка  Орфографічний словник української мови
2. рісочка — див. мало  Словник синонімів Вусика
3. рісочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ріска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рісочка — РІ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рі́ска. [Микита:] Що це зо мною?.. У мене у грудях холоне!.. У очах світ темніє!.. Світи, світи, місяцю-зраднику! Я вмирати не хочу, не хочу!.. Води, хоч рісочку води!.. (М. Кропивницький); – Виручи.  Словник української мови у 20 томах
5. рісочка — (і (ні, жо́дної)) рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона (інженерка) зрання ріски в роті не мала (В.  Фразеологічний словник української мови
6. рісочка — Рі́сочка, -чки, -чці (зм. від рі́ска)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)