саба
САБА́, и, ж.
У східних народів – мішок із цілої шкури тварини для зберігання або перевезення кумису, вина, води тощо; бурдюк.
Посередині юрти спускалися зверху шнури й китиці, .. і величезний бурдюк – саба для кумису (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)