садівництво
САДІВНИ́ЦТВО, а, с.
1. Галузь сільського господарства: вирощування плодових і ягідних культур.
Деякі кишлаки в Фергані мають по дві тисячі років історії, основа їх господарювання – садівництво, шовківництво та ремесла (Т. Масенко);
// Аматорське вирощування садових рослин.
Садівництво на присадибних ділянках.
2. Сільськогосподарська наука про розведення і культуру вирощування садів.
Виряджались експедиції по нові рослини, організувався Науково-дослідний інститут в Козлові .. Місто Козлов ставало світовим центром передового садівництва (О. Довженко);
Оглянули ферм будівництво... А потім – рушаєм назад, В село, в інститут садівництва! (С. Олійник);
// Практика розведення і вирощування садів.
Дивувалися громадяни його знанню в садівництві, тим більше дивувалися, що він не крився з тим знанням (І. Франко).
3. Господарство, що займається розведенням садових рослин.
– Поміщик видурив у вашого батька щепу нової яблуні, одвіз до садівництва (Ю. Яновський);
Головними постачальниками посадкового матеріалу в сорокових роках були садівництва Вагнера в Ризі (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)