садівницький
САДІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до садівництва (у 1 знач.).
Допомагав [Пилип] людям розводити сади, вчив їх садівницького мистецтва, прищеплював молоді любов до природи (Ю. Мельничук);
// Який займається садівництвом, роботою в саду.
Постійні садівницькі бригади;
// Признач. для робіт у саду, для догляду за садом.
Стежкою йде людина, озброєна садівницьким ножем, тримаючи в руці зрізані сухі галузки (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)