садівничий
САДІВНИ́ЧИЙ, а, е.
1. Те саме, що садівни́цький.
– Вона зараз у дитячій садівничій станції, .. виводить якісь надзвичайні троянди! (О. Іваненко);
– Люблю сад... Дядько Гаврило казав, що мене на садівничі курси пошле, – довірливо глянув мені в очі Степан (О. Копиленко);
У весняній напрузі стояли щепи, і молода господиня, радіючи, білила їх вапном, потріскану кору шпарувала садівничим клеєм (М. Стельмах).
2. у знач. ім. садівни́чий, чого, ч. Те саме, що садівни́к.
Мій дід був садівничим у панськім садку (Сл. Б. Грінченка);
[Люцій:] Попробуй укупі з нами садівничим бути! (Леся Українка);
[Мелібей:] Тут, попід скелею йдучи, садівничий наспівує пісні (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)