садівничий

САДІВНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Те саме, що садівни́цький.

– Вона зараз у дитячій садівничій станції, .. виводить якісь надзвичайні троянди! (О. Іваненко);

– Люблю сад... Дядько Гаврило казав, що мене на садівничі курси пошле, – довірливо глянув мені в очі Степан (О. Копиленко);

У весняній напрузі стояли щепи, і молода господиня, радіючи, білила їх вапном, потріскану кору шпарувала садівничим клеєм (М. Стельмах).

2. у знач. ім. садівни́чий, чого, ч. Те саме, що садівни́к.

Мій дід був садівничим у панськім садку (Сл. Б. Грінченка);

[Люцій:] Попробуй укупі з нами садівничим бути! (Леся Українка);

[Мелібей:] Тут, попід скелею йдучи, садівничий наспівує пісні (М. Зеров).