сакля
СА́КЛЯ, і, ж.
Житло горців Кавказу.
Чурек і сакля – все твоє; Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах (Т. Шевченко);
Гуліашвілі пішов у саклю спочивати (В. Собко);
* У порівн. Стояла на горбі розбита школа, Хати розкриті товпились навкруг, Мов саклі спопелілі (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)