сальце
САЛЬЦЕ́, я́, с.
Зменш. до са́ло 1, 2.
Кума моя в шинок сальце носила, А кумові борщик без сала все варила (Л. Боровиковський);
Санькові хліба не хотілося: – Що хліб! Хіба його вгризеш? У мене аж зуби після нього болять, бо черствий. Якби сальця! (Б. Грінченко);
Помастиш сальцем черствий хліб, трошечки мазонеш по окрайцю, а проникливий Комар тут як тут: – Не дуже масти, а то живіт заболить... (О. Ковінька).
Словник української мови (СУМ-20)