самець
САМЕ́ЦЬ, мця́, ч.
Особина чоловічої статі у тварин, комах і т. ін.
Часто для зоотехніка бажано мати приплід від тварин з переважним числом самок або, навпаки, самців (з наук.-попул. літ.);
Потріпають [метелики] крильми, торкнеться самець самички і далі йде залицяння (М. Коцюбинський);
На високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки – самець і самка (О. Довженко);
// Чоловік як носій чоловічих статевих ознак; хтивий, сластолюбний чоловік.
Сльози сорому і безсилої люті застилали карі очі степових красунь [полонянок], виведених на ганьбу і насолоду похітливих самців (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)