самець
САМЕ́ЦЬ, мця́, ч. Особина чоловічої статі у тварин, комах і т. ін.
Часто для зоотехніка бажано мати приплід від тварин з переважним числом самок або, навпаки, самців (Наука.., 1, 1958, 29);
Потріпають [метелики] крильми, торкнеться самець самички і далі йде залицяння (Коцюб., II, 1955, 413);
На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Довж., І, 1958, 85);
// Чоловік як носій чоловічих статевих ознак; хтивий, сластолюбний чоловік.
Сльози сорому і безсилої люті застилали карі очі степових красунь [полонянок], виведених на ганьбу і насолоду похітливих самців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).
Словник української мови (СУМ-11)