саменький

САМЕ́НЬКИЙ, а, е, займ. означ., розм.

1. Пестл. до сам 1-5, 8.

Метеличок мій маленький, та куди ж ти полинув саменький, на кого ж мене покинув?.. (Григ., Вибр., 1959, 127);

Довкола саменькі хустки (Воронько, Тепло.., 1959, 72).

2. Пестл. до са́мий 1 — 3.

Ні краплини роси — трави просять коси, Бо злягають на саменький шлях (Дн. Чайка, Тв., 1960, 344).

Значення в інших словниках

1. саменький — саме́нький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. саменький — -а, -е, займ. означ., розм. 1》 Пестл. до сам 1-5), 8). 2》 Пестл. до самий 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саменький — САМЕ́НЬКИЙ, а, е, займ. означ., розм. 1. Пестл. до сам 1–5, 8. Метеличок мій маленький, та куди ж ти полинув саменький, на кого ж мене покинув?.. (Грицько Григоренко); Довкола саменькі хустки (П. Воронько). 2. Пестл. до са́мий 1–3.  Словник української мови у 20 томах
4. саменький — Самий, -а, -е мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб. --------------- Самий, сама и самая, саме и самеє мѣст.  Словник української мови Грінченка