Словник української мови у 20 томах

самозаймистий

САМОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е, спец.

Який займається спонтанно.

Самозаймиста речовина.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самозаймистий — самозайми́стий прикметник спец.  Орфографічний словник української мови
  2. самозаймистий — -а, -е, спец. Який займається (див. займатися II) спонтанно. Самозаймиста речовина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозаймистий — САМОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е, спец. Який займається спонтанно. Самозаймиста речовина.  Словник української мови в 11 томах