Великий тлумачний словник сучасної мови

самозаймистий

самозайми́стий

-а, -е, спец.

Який займається (див. займатися II) спонтанно. Самозаймиста речовина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самозаймистий — самозайми́стий прикметник спец.  Орфографічний словник української мови
  2. самозаймистий — САМОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е, спец. Який займається спонтанно. Самозаймиста речовина.  Словник української мови у 20 томах
  3. самозаймистий — САМОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е, спец. Який займається спонтанно. Самозаймиста речовина.  Словник української мови в 11 томах