самозакоханість
САМОЗАКО́ХАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. самозако́ханий.
Тонкі губи [Бови] скривилися в презирливій усмішці. В кожному рухові руки, голови – неприхована зверхність, самозакоханість (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)