самозакоханість
САМОЗАКО́ХАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самозако́ханий.
Тонкі губи [Бови] скривилися в презирливій усмішці. В кожному рухові руки, голови — неприхована зверхність, самозакоханість (Ткач, Арена, 1960, 164).
Словник української мови (СУМ-11)