1. Словник української мови в 11 томах

самозакоханість

САМОЗАКО́ХАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самозако́ханий.

Тонкі губи [Бови] скривилися в презирливій усмішці. В кожному рухові руки, голови — неприхована зверхність, самозакоханість (Ткач, Арена, 1960, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозакоханість — самозако́ханість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самозакоханість — -ності, ж. Властивість і стан за знач. самозакоханий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозакоханість — САМОЗАКО́ХАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самозако́ханий. Тонкі губи [Бови] скривилися в презирливій усмішці. В кожному рухові руки, голови – неприхована зверхність, самозакоханість (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
  4. самозакоханість — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості). Словник синонімів української мови