самозародження

САМОЗАРО́ДЖЕННЯ, я, с., біол.

Хибне уявлення про можливість раптового (не в ході еволюції) виникнення живих істот із неорганічної матерії.

П. Лаберенн критикує теорії сучасних учених, які воскрешають стару містичну ідею про самозародження життя, і великого значення надає тим теоріям, що обґрунтовують походження органічного життя з неорганічної матерії при певних специфічних умовах (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. самозародження — самозаро́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самозародження — -я, с., біол. Уявлення про можливість раптового виникнення живих істот із неорганічної матерії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозародження — САМОЗАРО́ДЖЕННЯ, я, с., біол. Хибне уявлення про можливість раптового (не в ході еволюції) виникнення живих істот із неорганічної матерії.  Словник української мови в 11 томах