самозаспокоєний

САМОЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е.

Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх хід успішним.

Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (з газ.).

Значення в інших словниках

1. самозаспокоєний — самозаспоко́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. самозаспокоєний — -а, -е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх успішними, часом без достатніх підстав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозаспокоєний — САМОЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх хід успішним. Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (Літ. газ., 20.I 1961, 1).  Словник української мови в 11 томах