самозаспокоєний

самозаспоко́єний

-а, -е.

Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх успішними, часом без достатніх підстав.

Значення в інших словниках

1. самозаспокоєний — самозаспоко́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. самозаспокоєний — САМОЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх хід успішним. Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. самозаспокоєний — САМОЗАСПОКО́ЄНИЙ, а, е. Який не дбає, не турбується про справи, вважаючи їх хід успішним. Люди бездарні, зарозумілі, нечесні, самозаспокоєні не мають права займати командні пости (Літ. газ., 20.I 1961, 1).  Словник української мови в 11 томах