самозахист

САМОЗА́ХИСТ, у, ч.

Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами.

– Зараз кожен думає про самозахист, і тільки ми сидимо покірливо, як засуджені на смерть (З. Тулуб);

На крайній випадок є в нас і картеч, для самозахисту (А. Головко);

Хтось несміливо подзвонив до вхідних дверей. Інстинкт самозахисту наказав Безбородькові не йти відчиняти двері (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. самозахист — самоза́хист іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. самозахист — -у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозахист — САМООБОРО́НА, САМОЗА́ХИСТ, САМООХОРО́НА. Ось у Галичині, кажуть, активістів озброїли, самооборону організували (І. Муратов); Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж, наче для самозахисту (Л.  Словник синонімів української мови
4. самозахист — САМОЗА́ХИСТ, у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами. — Зараз кожен думає про самозахист, і тільки ми сидимо покірливо, як засуджені на смерть (Тулуб, Людолови, II, 1957, 431)...  Словник української мови в 11 томах