самозахист

САМОЗА́ХИСТ, у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами.

— Зараз кожен думає про самозахист, і тільки ми сидимо покірливо, як засуджені на смерть (Тулуб, Людолови, II, 1957, 431);

На крайній випадок є в нас і картеч, для самозахисту (Головко, II, 1957, 543);

Хтось несміливо подзвонив до вхідних дверей. Інстинкт самозахисту наказав Безбородькові не йти відчиняти двері (Вільде, Сестри.., 1958, 416).

Значення в інших словниках

1. самозахист — самоза́хист іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. самозахист — -у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозахист — САМОЗА́ХИСТ, у, ч. Захист самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; захист самого себе власними силами. – Зараз кожен думає про самозахист, і тільки ми сидимо покірливо, як засуджені на смерть (З.  Словник української мови у 20 томах
4. самозахист — САМООБОРО́НА, САМОЗА́ХИСТ, САМООХОРО́НА. Ось у Галичині, кажуть, активістів озброїли, самооборону організували (І. Муратов); Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж, наче для самозахисту (Л.  Словник синонімів української мови