самозбереження

САМОЗБЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.

Прагнення зберегти своє життя, застерегти себе від загибелі.

Інстинкт самозбереження дав чіпкість його рукам, і незабаром він уже був під мостом, спускався задиханий кудись вниз по бантинах (О. Гончар);

У природі відомий закон самозбереження істоти від загину (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. самозбереження — самозбере́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самозбереження — -я, с. Прагнення зберегти своє життя, застерегти себе від загибелі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозбереження — САМОЗБЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Прагнення зберегти своє життя, застерегти себе від загибелі. Інстинкт самозбереження дав чіпкість його рукам, і незабаром він уже був під мостом, спускався задиханий кудись вниз по бантинах (Гончар, Людина..  Словник української мови в 11 томах