самозневага

САМОЗНЕВА́ГА, и, ж.

Зневага самого себе, приниження своїх достоїнств, заслуг.

Синочка виходила, онуки з'явилися. – Мабуть, так воно заведено, – обережно мовила Феня, щоб пригасити у Найдьонова спалах самозневаги. – Завжди батьки для дітей (М. Циба);

Показна самозневага.

Значення в інших словниках

1. самозневага — самознева́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самозневага — -и, ж. Зневага самого себе, приниження своїх достоїнств (у 1 знач.), заслуг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозневага — САМОЗНЕВА́ГА, и, ж. Зневага самого себе, приниження своїх достоїнств, заслуг.  Словник української мови в 11 томах