самозречний

САМОЗРЕ́ЧНИЙ, а, е.

Те саме, що самозре́чений.

Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності і не раз тепер себе ловив на тому, що йому хочеться бачити її (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. самозречний — самозре́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самозречний — -а, -е. Те саме, що самозречений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самозречний — САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. самозречний — САМОЗРЕ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що самозре́чений. Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності і не раз тепер себе ловив на тому, що йому хочеться бачити її (Гончар, Тронка, 1963, 120).  Словник української мови в 11 томах