самокатування

САМОКАТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. самокатува́тися.

Невдалий дроворуб скоро впрів. Хаєцький не міг далі байдуже дивитись на його самокатування (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. самокатування — самокатува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самокатування — -я, с. Дія за знач. самокатуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самокатування — САМОКАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. самокатува́тися. Невдалий дроворуб скоро впрів. Хаєцький не міг далі байдуже дивитись на його самокатування (Гончар, І, 1954, 206).  Словник української мови в 11 томах