самонадіяний
САМОНАДІ́ЯНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що самовпе́внений.
– Входячи в життя, самонадіяна людина завжди приміряє до своєї голови ореол великих (М. Стельмах);
Серед інших об'єктів сатири журналу Харьковский Демокрит значне місце займали пихаті й самонадіяні, хоч часто і бездарні, чужоземні гувернери (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)