самонадіяність
САМОНАДІ́ЯНІСТЬ, ності, ж., рідко.
Властивість і стан за знач. самонаді́яний.
Це “постараюсь” Кутузов мовив просто, без афектації й самонадіяності, ніби мова йшла про щось звичайне, малозначуще (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)