Словник української мови в 11 томах

самонадіяність

САМОНАДІ́ЯНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. самонаді́яний.

Це «постараюсь» Кутузов мовив просто, без афектації й самонадіяності, ніби мова йшла про щось звичайне, малозначуще (Добр., Очак. розмир, 1965, 342).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. самонадіяність — самонаді́яність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. самонадіяність — -ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. самонадіяний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самонадіяність — САМОНАДІ́ЯНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. самонаді́яний. Це “постараюсь” Кутузов мовив просто, без афектації й самонадіяності, ніби мова йшла про щось звичайне, малозначуще (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах