самоназва

САМОНА́ЗВА, и, ж. Ім’я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем’я.

Деякі дослідники вважають, що слово «анти», яке аж ніяк не було самоназвою східних слов’ян.., взагалі має не етнічний, а суто політичний зміст і означає ту частину східних слов’ян.., яка була в середині І тисячоліття н. е. об’єднана в політичний союз, спрямований проти Візантії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 329).

Значення в інших словниках

1. самоназва — самона́зва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самоназва — -и, ж. Ім'я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоназва — САМОНА́ЗВА, и, ж. Ім'я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем'я. Деякі дослідники вважають, що слово “анти”, яке аж ніяк не було самоназвою східних слов'ян..  Словник української мови у 20 томах