Великий тлумачний словник сучасної мови

самоназва

самона́зва

-и, ж.

Ім'я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем'я.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самоназва — самона́зва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. самоназва — САМОНА́ЗВА, и, ж. Ім'я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем'я. Деякі дослідники вважають, що слово “анти”, яке аж ніяк не було самоназвою східних слов'ян..  Словник української мови у 20 томах
  3. самоназва — САМОНА́ЗВА, и, ж. Ім’я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем’я. Деякі дослідники вважають, що слово «анти», яке аж ніяк не було самоназвою східних слов’ян..  Словник української мови в 11 томах