самоозброєння

САМООЗБРО́ЄННЯ, я, с.

Озброєння самого себе для захисту від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; озброєння самого себе власними силами.

Значення в інших словниках

1. самоозброєння — самоозбро́єння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови