самоохорона
САМООХОРО́НА, и, ж.
Те саме, що самооборо́на.
В душі [панича] все завмерло, крім одного, чисто звірячого інстинкту самоохорони (І. Франко);
Загін самоохорони вже складався з шістдесятьох піших і кінних стрільців (Л. Юхвід);
[Басов:] Казав я йому: беріть козаків на постій, організовуйте самоохорону, він відмовився (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)